Про звернення та петиції

Шановний громадянине, працюйте, будьте активним, не давайте марно гаяти час тим, кого ви обрали, і пам’ятайте: успішні дії кожного з нас – це передумова для успіху всього суспільства.

Всі ми знаємо, що для реалізації власних мрій необхідно докладати зусилля. Життєвий досвід підказує: нічого не відбувається само по собі, потрібно діяти, потрібно бути активним. Якщо ми бажаємо жити у справедливому демократичному суспільстві, ми самостійно, з власної ініціативи повинні втілювати у життя демократичні принципи, примушуючи працювати відповідні механізми. Сьогодні ситуація вимагає неабиякої активності: маємо молоду незалежну державу, і тільки ми можемо зробити її такою країною, в якій комфортно буде жити нам і нашим нащадкам, країною, якою можна буде пишатись. Іншими словами, ми пропонуємо вам діяти. Потрібно пам’ятати, що людина, яка знає свої права і вміє їх реалізовувати, – завжди отримує належну повагу і зможе досягти бажаного результату.

Право на звернення закріплене у ст. 40 Конституції України, текст якої говорить: ”Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатись до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом термін”. Розгляд звернень виборців входить до обов’язків народного депутата України, які перелічені у статті 24 Закону України ”Про статус народного депутата України” від 17 листопада 1992 року.

28.10.2015 р. набув чинності Закон України від 02.07.2015 р. № 577 «Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо електронного звернення та електронної петиції» (далі – Закон).

Відповідно до положень Закону значно спрощується та унормовується процедура звернення на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку: через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії», а також в електронній формі, запроваджується новий вид колективних звернень – електронних петицій, які можуть направлятися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування.

У новій редакції статті 5 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що письмове звернення окрім традиційного надсилання поштою або передання громадянином до відповідного органу, установи може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У такому зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. При цьому застосування електронного цифрового підпису у разі надсилання електронного звернення відтепер не вимагається.

Новелою Закону є унормування особливої форми колективного звернення громадян до Глави Держави, Парламенту, Уряду та органів місцевого самоврядування – електронної петиції. Електронна петиція направляється через офіційний веб-сайт відповідного органу, або веб-сайт громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції.

У петиції повинна бути викладена суть звернення, вказано прізвище, ім’я, по батькові автора (ініціатора) електронної петиції, адреса електронної пошти. Після оприлюднення петиції на веб-сайті відповідного органу або громадського об’єднання, що здійснює збір підписів, обов’язково зазначаються дата початку збору підписів і інформація щодо загальної кількості та переліку осіб, які підписали електронну петицію.

Слід зазначити, що електронна петиція не може містити заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. Відповідальність за зміст електронної петиції несе автор (ініціатор) електронної петиції.

Електронна петиція підлягає розгляду за умови збору на її підтримку не менше ніж 25 000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції. Електронна петиція, яка у встановлений строк не набрала необхідної кількості голосів на її підтримку, після завершення терміну збору підписів розглядається як звернення громадян відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Натомість, до визначення в статутах територіальних громад вимог щодо кількості підписів громадян на підтримку електронної петиції до органу місцевого самоврядування і термінів збору підписів, петиція до відповідного органу місцевого самоврядування розглядається за умови збору на її підтримку на протязі не більше ніж трьох місяців з дня її оприлюднення наступної кількості підписів у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, де проживає:

  • до 1 тисячі жителів – не менше, ніж 50 підписів;
  • від 1 тисячі до 5000 жителів – не менше, ніж 75 підписів;
  • від 5000 до 50000 жителів – не менше, ніж 100 підписів;
  • від 100 000 до 500 000 жителів – не менше, ніж 250 підписів;
  • від 500 000 до 1 мільйона жителів – не менше, ніж 500 підписів;
  • понад 1 мільйон жителів – не менше, ніж 1000 підписів.

Електронна петиція, збір підписів на підтримку якої здійснювався через веб-сайт громадського об’єднання і яка протягом установленого строку набрала необхідну кількість підписів на її підтримку, не пізніше наступного дня після набрання необхідної кількості підписів надсилається громадським об’єднанням органу, якому адресована петиція, із зазначенням інформації про дату початку збору підписів, дату направлення електронної петиції, загальну кількість та перелік осіб, які підписали електронну петицію (чи посилання на джерело такої інформації в мережі Інтернет), строк збору підписів, назву та адресу електронної пошти громадського об’єднання.

Про початок розгляду електронної петиції, яка набрала необхідну кількість голосів на її підтримку, на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, відповідного органу місцевого самоврядування розміщується повідомлення. Якщо електронна петиція містить клопотання про її розгляд на парламентських слуханнях у Верховній Раді України або громадських слуханнях відповідної територіальної громади, автор (ініціатор) петиції має право представити електронну петицію на таких слуханнях. У такому разі строк розгляду електронної петиції продовжується на строк, необхідний для проведення відповідних слухань.

Про підтримку або непідтримку електронної петиції публічно оголошується на офіційному веб-сайті органу, до якого спрямовувалася петиція.

У відповіді на електронну петицію повідомляється про результати розгляду порушених у ній питань із відповідним обґрунтуванням.

Відповідь на електронну петицію не пізніше наступного робочого дня після закінчення її розгляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу, якому вона була адресована, а також надсилається у письмовому вигляді автору (ініціатору) електронної петиції та відповідному громадському об’єднанню, яке здійснювало збір підписів на підтримку відповідної електронної петиції.

У разі визнання за доцільне викладені в електронній петиції пропозиції можуть реалізовуватися органом, якому вона адресована, шляхом прийняття з питань, віднесених до його компетенції, відповідного рішення. Президентом України, Кабінетом Міністрів України, народними депутатами України за результатами розгляду електронної петиції можуть розроблятися та вноситися в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроекти, спрямовані на вирішення порушених у петиції питань.

Офіційна сторінка елктронних петицій до президента України знаходиться за адресою: https://petition.president.gov.ua/

Для створення нової електронної петиції або підтримки вже існуючих, необхідно пройти одноразову реєстрацію на сайті з метою встановлення особи.

Реєстрація полягає у створенні власного облікового запису та підтвердженні його за допомогою електронної пошти. Після завершення реєстрації необхідно перейти до електронної пошти, вказаної в анкеті та у листі, який надійшов від офіційного інтернет-представництва Президента України підтвердити реєстрацію перейшовши за посиланням.

Виконавши зазанчені дії Ви можете заходити до свого облікового запису на сторінці елктронних петицій та працювати з ними.

Інформацію подано станом на жовтень 2015 р.

 

Як подати подати електронне звернення до Івано-Франківської селищної ради

Відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо електронного звернення та електронної петиції» (набрав чинності 28 жовтня 2015 року) громадяни можуть подавати електронні звернення з використанням мережі Інтернет та засобів електронного зв’язку.
Адреса електронної пошти Івано-Франківської селищної ради, визначена для роботи з електронними зверненнями громадян, така: i-fsr@ukr.net.

Електронне звернення пишеться у довільній формі, але має відповідати вимогам Закону України «Про звернення громадян».
У зверненні необхідно:

–         вказати прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання;

–         викласти суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги;

–         зазначити дату;

–         зазначити електронну поштову адресу, на яку можна надсилати відповідь, або інші засоби зв’язку.

Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів після його надходження.

Телефони для довідок:
(03259) 3-34-44 – довідка з питань організації та проведення особистого/виїзного прийомів громадян керівництвом селищної ради
(03259) 3-34-38 – довідка про реєстрацію, опрацювання звернень громадян

Години роботищоденно з 08.00. год. до 17.00. год. (крім святкових, неробочих або вихідних днів)

 

Закон України ”Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 року закріплює у преамбулі такі особливості реалізації права на звернення, як:

  • внесення пропозицій в органи державної влади щодо поліпшення їх діяльності;
  • викривання недоліків у роботі органів держави (особиста ініціатива);
  • оскаржування дій посадових осіб, державних і громадських органів.

 

Відповідно до норм Закону України ”Про звернення громадян” зверненням громадян є викладені у письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги, причому необхідно чітко розрізняти ці три поняття.

         Пропозиція (зауваження)

Пропозиція (зауваження) – це звернення громадян, де висловлюється порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, окрім того у пропозиції може бути висловлена думка щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення чинної правової бази, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

         Заява (клопотання)

Заявою (клопотанням) є звернення громадян із проханням про сприяння реалізації їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства, недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій, депутатів усіх рівнів, посадових осіб. Додатково заява може містити думки щодо поліпшення діяьності підприємств, установ, організацій, депутатів усіх рівнів, посадових осіб. Необхідно уточнити, що клопотання являє собою письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав або свобод.

         Скарга

Скаргою називаємо звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями або бездіяльністю, рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб. У даному випадку до рішень, дій або бездіяльності, які можуть бути оскаржені, відносимо:

  • ті рішення, дії, бездіяльність, якими порушуються права, законні інтереси та свободи громадянина (групи громадян);
  • ті рішення, дії, бездіяльність, якими створюються перешкоди для здійснення громадянином його законних інтересів, прав і свобод;
  • ті рішення, дії, бездіяльність, якими незаконно покладено на громадянина які-небудь обов’язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

 

Звернення громадян до органів влади – право, гарантоване Конституцією України. Звернення громадян є одним із засобів захисту їх прав та законних інтересів. Це право закріплено Основним Законом України, де зазначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Звернення громадян – це викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. За формами розрізняють усне або письмове, індивідуальне або колективне звернення.

Для того, щоб звернення могло бути розглянуте і на нього було дано відповідь, воно має бути оформлене належним чином.

У зверненні треба зазначити прізвище, ім’я, по батькові громадянина, який звернувся; місце його проживання; суть порушеного питання; зауваження, пропозиції, заяви або скарги, прохання або вимоги.

На письмовому зверненні також обов’язково ставиться підпис заявника (заявників) із зазначенням дати. Не підписане звернення або підписане таким чином, що з нього неможливо встановити авторство, вважається анонімним і не підлягає розгляду. Громадяни можуть додавати до звернень різні довідкові матеріали в оригіналах або копіях.

Звернення, оформлене без дотримання перелічених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями, як правило, не пізніше ніж через 10 днів з дня його надходження.

Зі зверненнями громадяни мають звертатися саме до тих органів, установ і посадових осіб, від яких залежить вирішення цього питання. Якщо питання, порушені в отриманому зверненні, не входять до повноважень адресата, звернення пересилається за належністю відповідному органу або посадовій особі у строк не більше п’яти днів. Про це має повідомлятися громадянину, що подав звернення. При цьому скарги не можуть направлятися для розгляду тому органу (посадовій особі), дії або рішення якого підлягають оскарженню.

Водночас звернення юридичних осіб не може регламентуватися Законом України “Про звернення громадян”, оскільки відповідно до Цивільно-процесуального, Адміністративного, Господарсько-процесуального Кодексів скарги на дії чи бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб мають розглядатися тільки судом, окрім випадку, передбаченого статтею 85 Закону України “Про виконавче провадження”. Цим законом безпосередньо передбачено право юридичних та фізичних осіб оскаржувати дії чи бездіяльність державних виконавців.

* До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також копії інших документів, необхідних для розгляду скарги.

 

Як оформити письмове звернення, наприклад, до народного депутата?

Таким чином, перед написанням звернення ви повинні чітко сформулювати проблему або питання і правильно обрати необхідний вид звернення. Хочемо зауважити, що в залежності від змісту звернення, обирається особа, до якої це звернення буде спрямовано. Говорячи про звернення до народних обранців усіх рівнів, відмітимо, що з питаннями суто місцевого характеру необхідно звертатись до депутатів місцевих рад, із більш серйозними і масштабними проблемами – до народних депутатів України (тобто до народних депутатів Верховної Ради України).

Визначившись зі змістом та видом звернення, необхідно також притримуватись форми або вимог до звернення, які викладені у ст. 5 Закону України ”Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 року.

Звернення має бути адресовано тому органу або особі, до кола повноважень якої входить розгляд порушених у зверненні питань. Звернення може бути подано як окремою особою, так і групою громадян.

За загальним правилом, звернення краще розпочинати зі слів: “Шановний ( ім’я та по батькові)”, а закінчити слід словами: “ З повагою до Вас”.

Звернення до депутата складають у довільній формі. Однак у цьому документі вам обов’язково потрібно вказати:

* прізвища, ім’я , по-батькові,

* місця проживання особи (групи осіб), що звертається,

* чітко і ясно має бути викладена суть порушеного питання або проблеми,

* подати депутатові конкретну пропозицію щодо його поведінки у вашій справі,

* вказати адресу, на яку ви просите надіслати відповідь,

* перечислити перелік документів, якщо ви додаєте їх до листа

(Дивіться приклади звернень на сторінці….).

Звернення може бути подано у письмовій або усній формі (під час особистого прийому громадян депутатом, посадовою особою), причому звернення, подане у письмовій формі, обов’язково має бути підписано особою (особами), що звертається.

Загальний текст звернення може складатись за такою схемою:

* вступна частина, де зазначаються підстава звернення, обставини, які стали передумовою для звернення;

* мотивувальна частина, де вказується обґрунтування або основні питання, порушені в зверненні;

* результативна частина, де слід вказати мету звернення і очікуваний результат розгляду звернення.

Такий вид звернення як скарга на рішення певного органу або посадової особи має бути подана до органу або посадової особи вищого рівня протягом року з моменту прийняття рішення, яке оскаржується, але в жодному разі не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина, який звертається зі скаргою, з таким рішенням.

Слід зауважити, що в основі звернення має бути реальна і важлива проблема (питання) соціального або правового характеру, тобто не радимо вам звертатись до депутатів усіх рівнів із проханням переселити вашого сусіда на поверсі, оскільки вам не подобається колір його краватки.

 

Пам’ятайте, що не підлягають розгляду та вирішенню такі звернення:

  • письмове звернення без зазначення місця проживання або не підписане автором, тобто анонімне звернення;
  • повторні звернення від однієї і тієї ж особи до одного і того ж органу (посадової особи) з одного і того ж питання, яке вже було вирішено даним органом (посадовою особою) по суті;
  • звернення-скарга, подана із пропущенням зазначених вище строків;
  • звернення, подане особами, які визнані недієздатними у судовому порядку.

 

Як написати депутату (у даному випадку Народному)

Письмове звернення краще надсилати адресату рекомендованим листом або особисто заносити до відповідної приймальні. Надсилати таку кореспонденцію потрібно на адресу Верховної Ради України:

Варчук А.Х.

вул. Бочарова 12, кв.100

м. Одеса

65025

Народному депутату України

Прізвище, ініціали депутата

вул. Грушевського, 5

м. Київ

01008

За цією адресою лист потрапляє до експедиції Верховної Ради України, де їх сортують та розкладають до скриньок, що закріплені за кожним депутатом. Службову кореспонденцію, що знаходиться у цій поштовій скриньці, забирає депутат або його помічник.

Проте варто знати, що факту вручення листів не фіксують у жодних документах, і депутат ніде не розписується під час отримання кореспонденції. Крім того, доступ до згаданих папок мають не лише народні депутати, а й їхні помічники – консультанти. Тому, часто листи виборців губляться. Тож радимо надсилати депутатам рекомендовані листи з повідомленням, а ще краще – з описом їх вмісту. Так ви будете мати гарантію, що ваше звернення дійде до адресата.

Згідно інструкції з діловодства в апараті Верховної Ради України п.2 „…Реєстрації підлягають документи, що мають встановлені реквізити оформлення (найменування або бланк із зазначенням назви установи чи організації, посади особи, які надіслали документ, номер і дату документа, адресу, підпис або відбиток печатки, що його замінює).”

Якщо ви живете або тимчасово перебуваєте в Києві, то листа варто занести до експедиції особисто. У такому разі рекомендуємо зайти до приміщення комітетів Верховної Ради по вул. Садовій, 3, та зателефонувати до відділу експедиції за номером 255 27 53. До Вас вийде працівник цього відділу та прийме листа.

Звернення, які оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому розгляду, тобто вам не можуть відмовити у прийнятті звернення, якщо воно складено згідно з вимогами до оформлення звернення і подано належному органу (особі) у належний для подання такого звернення строк. У випадку, якщо посадова особа (помічник депутата, секретар, працівник з канцелярії або експедиції) без поважних причин відмовить Вам у прийнятті звернення, скарги або заяви, – вимагайте обґрунтувань і письмових пояснень, з яких причин Вам перешкоджають у реалізації конституційного права

 

Права громадянина щодо розгляду заяви або скарги

Згідно зі статтею 18 Закону України “Про звернення громадян” громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, має право:

* особисто викласти свої аргументи тій особі, яка перевіряла заяву або скаргу;

* брати участь у перевірці заяви або скарги;

* ознайомлюватись із матеріалами такої перевірки;

* подавати додаткові матеріали або вимагати запиту таких матеріалів органом, який розглядає заяву або скаргу;

* бути присутнім при розгляді заяви або скарги;

* користуватись послугами адвоката або іншого представника, якщо його повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства;

* одержати письмову відповідь про результати розгляду поданої заяви або скарги;

* висловлювати усно або письмово прохання щодо дотримання таємниці розгляду заяви або скарги і вимагати виконання такого прохання;

* вимагати відшкодування збитків, які були заподіяні внаслідок порушення встановленого порядку розгляду звернень.

 

Термін розгляду звернення

За загальними правилами звернення розглядаються і вирішуються протягом одного місяця з дня їх надходження, проте в особливих випадках особа або орган, які розглядають звернення, можуть прийняти рішення про продовження терміну розгляду звернення, про що має бути повідомлена особа, яка це звернення подала. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина звичайний термін розгляду звернення може бути скорочено.

Зауважимо, що звернення є достатньо ефективним і зручним способом захисту ваших прав, свобод і законних інтересів, яким не варто нехтувати хоча б тому, що його складання і подання не потребує додаткових матеріальних і часових витрат з вашого боку.

Право вимоги відшкодування збитків, яких було заподіяно внаслідок порушення встановленого порядку розгляду звернень.

За загальним правилом, притягнення до відповідальності за порушення законодавства про звернення громадян відбувається згідно чинного законодавства про адміністративну, кримінальну, цивільну відповідальність. Тобто, це залежатиме від особливості вчиненого правопорушення, важливості питання, складності та важкості діяння.

Громадяни мають право на стягнення матеріальних (грошових) збитків, нанесених їм неправомірними діями посадових осіб, що брали участь у розгляді звернень громадян чи безпосередньо вирішували справу. Такі справи вирішуються у судовому порядку. Зауважимо, що не потрібно „боятись” судового розгляду; пам’ятайте, що згідно з Конституцією України суд є основним гарантом захисту прав громадян. Стаття 55 Конституції України закріплює право кожного на оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Отже, сміливо подавайте позовну заяву або скаргу до суду. До речі, із заявою щодо захисту порушених прав можна звернутись і до відповідної місцевої прокуратури.

Матеріальні збитки можуть включати як витрати коштів, пов’язані з виїздом для розгляду скарги відповідним органом, так і втрачений заробіток, неотриманий прибуток за цей час.

Моральна шкода може бути суттєвішою за грошову, оскільки мова йдеться про Ваше фізичне і психічне здоров’я. Розмір відшкодування моральних збитків у грошовому еквіваленті визначається судом. Моральною шкодою визнається шкода, що призвела до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків, витрат додаткових зусиль для організації свого життя. Характеристики моральної шкоди містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду №4 від 31 березня 1995 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди“. Зокрема, до моральної шкоди відносять втрату або приниження ділової репутації особи.

Якщо наслідком спричиненої моральної шкоди є нервовий зрив, нервове перенапруження або тяжка душевна травма: по-перше, зверніться до дільничного лікаря в поліклініці, щоб засвідчити Ваш стан здоров’я і призначити відповідне лікування; по-друге, отримайте медичну довідку про хворобу та виписку з медичної картки з характеристикою захворювання, і можете сміливо подавати позовну заяву, бо матимете ґрунтовні докази нанесеної Вам моральної шкоди. Будьте сміливими і це обов’язково спрацює!

 

Спеціальна інформація для помічників-консультантів народних депутатів України, що може бути корисною і для виборців.

Для більш простої підготовки та оформлення службових документів помічникам депутатів слід користуватись Інструкцією з діловодства у Верховній Раді України від 25 березня 2002 року, яка закріплює загальні вимоги щодо їх оформлення, а саме:

  • візування виконавцем, тобто вказування в документі прізвища, дати, особистого підпису, а у випадку необхідності посаду особи, яка візувала документ;
  • документ не повинен містити більше чотирьох адресатів;
  • обов’язкові дві частини документу: констатуюча та резулятивна, тобто підстава та висновок (рішення, доручення, клопотання);
  • підготовка копії та зберігання оригіналу документу, щоб уникнути зникнення службових документів.

Діловодство за зверненнями громадян здійснюється окремо від загального діловодства.

У секретаріатах органів Верховної Ради України, інших структурних підрозділах Апарату діловодство за зверненнями громадян у разі необхідності покладається на спеціально призначених для цього працівників. Згідно з Інструкцією з діловодства у Верховній Раді – пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги громадян (звернення), надіслані на адресу Верховної Ради України (індивідуальні, колективні, особисті), приймаються відділом службової кореспонденції і передаються без реєстрації до Відділу з питань звернень громадян Апарату (Відділ з питань звернень громадян). Звернення, адресовані народним депутатам України, передаються відділом службової кореспонденції нерозкритими у комітети Верховної Ради України, де працюють народні депутати України.

З метою вивчення громадської думки, виявлення і усунення причин, що породжують заяви і скарги громадян, врахування пропозицій у законотворчій роботі в секретаріатах органів Верховної Ради України та інших структурних підрозділах Апарату систематично аналізується і узагальнюється інформація, що міститься у зверненнях.

 

Розгляд звернення громадян.

Далі детально описано, власне, форму взаємодії, що відбувається за схемою „виборець – народний депутат – об’єкт депутатського звернення – виборець”.

Залежно від виду звернення виборця народний депутат України може вжити таких заходів:

  • підготувати законопроект, проект постанови чи іншу пропозицію щодо вирішення питань, порушених у зверненні виборця (стаття 93 Конституції України наділяє народного депутата України правом законодавчої ініціативи),
  • під час сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розміщених на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності (це право визначають стаття 86 Конституції України та Закон „Про статус народного депутата України”),
  • подати депутатське звернення.

Крім того, депутат може поставити запитання будь-якому урядовцеві чи іншій посадовій особі, що виступає на сесії парламенту. Нині дедалі більшу популярність здобуває така форма врахування інтересів виборця, як парламентські слухання. Однак ухвалу за результатами парламентських слухань відображають у постанові, яка має лише рекомендаційний характер.

Найефективнішою і найпоширенішою формою діяльності депутата щодо обстоювання інтересів виборців є депутатські запити та звернення.

 

Депутатський запит

Як визначено в Законі України „Про статус народного депутата України”, Депутатський запит – це подане до чи на початку сесії звернення депутата, депутатів, депутатських груп чи фракцій до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розміщених на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Таке звернення містить вимогу дати офіційну відповідь з питань, що належать до компетенції особи, якій воно адресовано. Фактично, у запитах депутати можуть порушити будь-які питання суспільного життя. Зазвичай депутат подає запит у тому разі, якщо влада не відреагувала на його попереднє звернення або відреагувала на нього в невідповідний спосіб.

Можуть подавати депутатський запит групи народних депутатів.

Коло питань, з яких вноситься депутатський запит, визначено в ст.12 та ст.19 Закону України про статус народного депутата України.

Процедура надсилання запиту така:

  • депутат подає запит головуючому;
  • головуючий вносить цей запит на розгляд під час засідання.

Відмітимо, що як розтлумачено у Рішенні Конституційного Суду України від 14 жовтня 2003 року у справі № 1-21/2003, направлення запиту народного депутата України, з яким він на сесії Верховної Ради України звертається до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, не потребує прийняття рішення Верховною Радою України.

Виняток становлять запити до Президента України, оскільки рішення про направлення запиту до Президента України приймається Верховною Радою України більшістю від її конституційного складу.

Посадові особи, яким адресовано депутатський запит, про результати розгляду мусять письмово повідомити народному депутатові, групі народних депутатів, комітетові Верховної Ради України протягом 15 днів після одержання цього документу. Однак парламент може встановлювати й інший термін для такої процедури.

Відповідь на депутатський запит надсилають Голові Верховної Ради України й тому народному депутатові (групі народних депутатів), котрий подав запит.

Практика засвідчує, що депутатські запити є дієвими лише певною мірою: нерідко відповіді на такі звернення мають суто формальний характер. Втім, дуже важливо, що процедура подання запиту передбачає широкий розголос. Тому депутати часто використовують цей вид звернення для інформування громадськості про якусь подію чи чиюсь позицію. Як приклад можна навести запити Григорія Омельченка та групи „Анти мафія” до Генеральної прокуратури з приводу відкриття в закордонних банках рахунків українським урядовцям.

 

Депутатське звернення

Депутатське звернення – це викладена в письмовій формі пропозиція депутата, надіслана органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим особам, керівникам підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян. У зверненні депутат закликає своїх адресатів вчинити певні дії, дати офіційне пояснення чи викласти позицію з відповідних питань.

За законом, орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян, яким адресовано депутатське звернення, мусять його розглянути й дати на нього письмову відповідь протягом 10 днів від моменту одержання. Якщо такий термін виявився нереальним і виникла потреба його продовжити, то про цей факт і причини такої зміни народному депутатові належить повідомити в офіційному листі. Загалом, час розгляду депутатського звернення не може перевищувати 30 днів від моменту його надходження.

Народний депутат, який надіслав звернення, може бути присутнім під час його розгляду. Про цей свій намір парламентар має повідомити тим органам державної влади, органам місцевого самоврядування, посадовим особам, керівникам підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян, котрим адресовано депутатське звернення. Посадова особа, відповідальна за розгляд звернення народного депутата, мусить завчасно, але не пізніше ніж за день, інформувати народного депутата про час і місце розгляду звернення.

Аргументовану відповідь на депутатське звернення потрібно надіслати його авторові не пізніше ніж наступного дня після розгляду звернення. Відповідь мусить дати безпосередньо той орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, до якого було подано звернення. У цьому документі має стояти підпис керівника або посадової особи підприємства, установи, організації чи об’єднання громадян.

Депутатське звернення є найбільш поширеною формою роботи народних депутатів (насамперед, якщо йдеться про обстоювання інтересів виборців), зокрема завдяки простій процедурі його подання. Цікаво, що такого роду документи не підлягають загальній реєстрації в Апараті Верховної Ради України. Існує лише єдина форма бланків народного депутата України (яких не нумерують). Варто нагадати, що звернення матиме статус офіційного документу лише в тому разі, якщо на ньому стоятиме підпис народного депутата України.

Кількості звернень, які може надіслати член парламенту, чинне законодавство не обмежує. Тож масштаби діяльності в цій сфері залежать передусім від бажання та активності самого народного депутата і його помічників –консультантів. Однак не можна забувати, що звернення народних депутатів мають не зобов’язальний, а рекомендаційний характер.

Зазвичай народний депутат подає запит на прохання виборця. Тому одержавши відповідь, має повідомити цьому виборцеві про результати розгляду звернення. Однак якщо народний депутат не виконає цього свого обов’язку (зрештою, як і будь-якого іншого), виборець не зможе на нього вплинути. Бо чинне законодавство не передбачає відповідальності за бездіяльність депутата. Зокрема, в Україні не узаконено процедури відкликання депутата парламенту.

Однак, кожний виборець завжди може скористатися ще одним важливим засобом впливу – своїм голосом, не віддавши його за кандидата на наступних виборах…